Так, результат перевірки на алкотестері можна оскаржити — якщо порушено саму процедуру проведення огляду. Відсутність відеозапису, непроведене роз’яснення прав особі або прилад без чинної повірки — усе це може стати підставою для визнання доказів недопустимими, а протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП — такого, що не підтверджує вину. Розповідаємо, як законно має проводитися огляд на стан сп’яніння та на що звертати увагу, щоб вчасно оскаржити порушення.
Коли і як поліція може направити на огляд
Порядок направлення водіїв на огляд та його проведення затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 20.01.2023. Поліцейський має право вимагати проходження огляду лише за наявності визначених законом ознак сп’яніння — запах алкоголю, порушення координації рухів, тремор, зміна забарвлення шкірних покривів обличчя, затримка мовлення тощо. Без таких ознак зупинка і направлення на огляд є незаконними вже на першому етапі.
Огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу спеціальним технічним засобом (алкотестером), а в разі незгоди водія з результатом — у закладі охорони здоров’я.
Відеофіксація — обов’язкова умова
Огляд на місці має супроводжуватися безперервною відеофіксацією технічними засобами (бодікамерою). Лише якщо застосування відеозапису неможливе, огляд проводиться в присутності двох свідків, які не є працівниками поліції.
Підставою для оскарження є:
- повна відсутність відеозапису за відсутності двох незалежних свідків
- запис, що починається вже після початку спілкування з водієм, — тобто пропущено момент відсторонення від керування чи пропозицію пройти огляд
- розриви, монтаж або інші ознаки порушення безперервності запису
- відеозапис, який суперечить тексту протоколу чи акта огляду
Роз’яснення прав — обов’язок поліцейського
Перед проведенням огляду поліцейський зобов’язаний роз’яснити особі порядок проведення огляду та її права, зокрема право не погодитися з результатом і вимагати направлення до медичного закладу. Факт роз’яснення прав має бути зафіксований у протоколі. Якщо цього не зроблено — це самостійна й доволі часто вирішальна підстава для оскарження, оскільки особу позбавили можливості свідомо скористатися своїми процесуальними гарантіями.
Повірка приладу: без неї результат не має доказової сили
Алкотестер — засіб вимірювальної техніки, тому він повинен мати:
- сертифікат відповідності (декларацію про відповідність) на засіб вимірювальної техніки
- чинне свідоцтво про метрологічну повірку
Поліцейський зобов’язаний на вимогу особи пред’явити ці документи. Якщо свідоцтво про повірку відсутнє, прострочене або не стосується саме того приладу, яким проводився огляд, — результат вимірювання не може вважатися достовірним доказом, а отже й не підтверджує факт сп’яніння.
Право на незгоду та направлення до медзакладу
Якщо особа не погоджується з результатом огляду на місці, вона має право вимагати направлення до закладу охорони здоров’я для медичного огляду — він має бути проведений протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення. Важливо, щоб заклад входив до затвердженого переліку установ, уповноважених проводити такі огляди: огляд у неуповноваженому закладі так само може бути визнаний неналежним доказом.
Акт огляду складається у двох примірниках; у разі незгоди варто не просто підписати документ, а прямо зазначити в ньому «не згідний» і коротко вказати причину.
Що є підставою для визнання доказів недопустимими — коротко
- відсутність відеозапису за відсутності двох свідків
- переривання чи ознаки монтажу відеозапису
- відсутність роз’яснення прав особі
- відсутність чи прострочення свідоцтва про повірку приладу
- ненаправлення до медзакладу за наявності незгоди водія
- проведення огляду закладом, що не уповноважений на це
- суперечності між відеозаписом, актом огляду та протоколом
Суд, розглядаючи справу за ст. 130 КУпАП, має оцінювати всі докази в сукупності, а не автоматично визнавати протокол поліції достатнім підтвердженням вини. Будь-яке із зазначених порушень — самостійна підстава поставити під сумнів допустимість доказів і домагатися закриття провадження.
Чим ми можемо бути корисними
- проаналізуємо протокол, акт огляду та відеозапис (якщо він є) на предмет процедурних порушень
- запитаємо та перевіримо документи на алкотестер — сертифікат і свідоцтво про повірку
- підготуємо клопотання про визнання доказів недопустимими
- представлятимемо ваші інтереси в суді на всіх стадіях розгляду справи за ст. 130 КУпАП
Залиште заявку нижче або зателефонуйте нам — оцінимо вашу справу безкоштовно.
Читайте також
Зупинили за підозрою у сп’янінні? Залиште заявку на безкоштовну консультацію
Детальніше про захист прав водіїв читайте в розділі Адміністративне право, а інші статті на актуальні теми — в нашому блозі.
Загальний строк оскарження постанови становить десять днів з дня її винесення. Але для окремих категорій справ — зокрема постанов суду та постанов щодо автоматично зафіксованих порушень — діють інші правила відліку цього строку. Пропущений строк можна поновити, якщо для цього є поважні причини.
Загальне правило: 10 днів з дня винесення постанови
Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення можна подати протягом десяти днів з дня її винесення. Це стосується постанов, які виносить уповноважений орган або посадова особа (наприклад, поліція, інші контролюючі органи).
Важливий нюанс: строк рахується саме з дня винесення постанови, а не з дня, коли особа фактично отримала документ на руки. Тому для захисту прав критично важливо дізнатися про постанову якомога швидше після її винесення.
Виняток: автоматична фіксація порушень
Для постанов у справах про порушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані автоматично (камерами), а також про порушення правил зупинки, стоянки чи паркування, зафіксовані фото- або відеозаписом, діє інше правило — десять днів рахуються не з дня винесення, а з дня набрання постановою законної сили. Це логічно, адже про такі постанови особа дізнається зазвичай уже постфактум, через поштове чи електронне повідомлення.
Якщо постанову виніс суд: окремий порядок і той самий 10-денний строк
Значна частина адміністративних справ — зокрема ті, що передбачають арешт, позбавлення права керування транспортним засобом, і справи за статтями, підсудними суду (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп’яніння), — розглядається безпосередньо судом. У такому випадку діє стаття 294 КУпАП: апеляційна скарга на постанову судді також подається протягом десяти днів, але з дня її винесення (проголошення), а не з дня отримання копії постанови на руки.
Це одна з найпоширеніших помилок, через яку люди втрачають право на оскарження: повний текст постанови суд нерідко видає із затримкою на кілька днів, але десятиденний строк на цей час не зупиняється. Тому якщо ви були присутні на засіданні, варто одразу подати клопотання про виготовлення копії постанови, щоб не втратити дорогоцінний час.
Апеляційна скарга на постанову судді подається не напряму до апеляційного суду, а через місцевий суд, який виніс постанову, — він зобов’язаний передати скаргу разом зі справою до апеляційного суду протягом трьох днів. Апеляційний перегляд здійснюється протягом двадцяти днів з моменту надходження справи, а рішення апеляційного суду є остаточним.
Право на подання скарги (апеляційної скарги) мають: особа, притягнута до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий чи його представник, а також прокурор.
Куди подається скарга
Порядок оскарження залежить від того, хто виніс постанову:
- якщо постанову виніс орган (посадова особа) — скарга подається до вищого органу (вищій посадовій особі) або одразу до суду, залежно від того, що передбачено для конкретної категорії справ
- якщо постанову виніс суд — апеляційна скарга подається через той самий суд до апеляційного суду
Що робити, якщо строк пропущено
Пропуск строку сам по собі позбавляє права на оскарження — але не остаточно. Орган або посадова особа, уповноважені розглядати скаргу, можуть поновити пропущений строк за заявою особи, якщо причини пропуску визнані поважними.
До поважних причин судова практика зазвичай відносить:
- тяжку хворобу, госпіталізацію
- обставини непереборної сили
- неотримання чи несвоєчасне отримання копії постанови не з вини особи
- відсутність належного повідомлення про розгляд справи
Незнання строків чи порядку оскарження, як правило, поважною причиною не визнається. Для поновлення строку потрібно подати відповідну заяву (клопотання) з поясненням причин та, за можливості, письмовими доказами (довідками, документами), що їх підтверджують.
Чому важливо діяти швидко
Строк у десять днів — короткий, і на практиці справи нерідко програються не через відсутність підстав для оскарження, а через елементарну втрату часу: людина зволікає, чекає на отримання документів поштою або просто не знає точної дати початку відліку строку. Що раніше ви звернетесь до адвоката після винесення постанови, то більше часу залишиться на якісну підготовку скарги — аналіз протоколу, пошук процесуальних порушень, збір доказів — замість поспішного оформлення в останній момент.
Що ми можемо зробити для вас
Ми оперативно оцінюємо вашу постанову, визначаємо точний строк оскарження у вашому випадку та готуємо скаргу чи апеляційну скаргу з урахуванням усіх процесуальних нюансів. Якщо строк уже пропущено — допоможемо підготувати обґрунтоване клопотання про його поновлення. Залиште заявку нижче або зателефонуйте нам — оцінимо вашу справу безкоштовно.