Зниклий безвісти військовослужбовець: як оформити виплати та який порядок дій для родини
грнКоли родина отримує звістку про те, що близька людина зникла безвісти на фронті, перше, з чим стикаються дружина, батьки чи діти військовослужбовця — це не лише емоційний шок, а й повна розгубленість: куди бігти, які документи готувати, чи можна отримувати грошове забезпечення і коли взагалі можна говорити про якісь виплати. У цій статті ми розповідаємо покроково, який порядок дій передбачає законодавство, як оформити виплати грошового забезпечення на період, поки статус людини невідомий, і що робити далі, якщо пошуки затягуються.
Що означає статус «зниклий безвісти за особливих обставин»
Військовослужбовець отримує статус зниклого безвісти, коли немає точних відомостей про його долю: побратими не можуть підтвердити ні загибель, ні полон, ні перебування живим і на волі. Це офіційний правовий статус, який фіксується в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і саме з моменту подання заяви про зникнення — а не з моменту завершення перевірки — особа вважається такою, що набула цього статусу.
Важливо розуміти: статус «зниклий безвісти» — це не те саме, що «загиблий» і не те саме, що «в полоні». Це проміжний правовий стан, який дає родині певні права (зокрема на грошове забезпечення військовослужбовця), але не відкриває автоматично доступ до виплат, пов’язаних із загибеллю чи інвалідністю. Про це — нижче.
Покроковий порядок дій родини
Якщо зв’язок із військовослужбовцем перервався і побратими або командування підтверджують, що його місцезнаходження невідоме, радимо діяти в такій послідовності.
1. Заява до Національної поліції. Звернутися до територіального підрозділу поліції або за телефоном 102 із заявою про розшук. У заяві потрібно вказати максимум відомої інформації: останнє відоме місцезнаходження, обставини втрати зв’язку, прикмети, дані про підрозділ. Заяву може подати не лише близький родич, а й представник військової частини чи орган державної влади.
2. Здача біологічного матеріалу для ДНК. Найближчому родичу (як правило, це необхідно для подальшої ідентифікації) варто здати зразки ДНК — це стандартна процедура, яка прискорює ідентифікацію в разі виявлення тіла.
3. Реєстрація в Єдиному реєстрі та особистому кабінеті Координаційного штабу. Інформація із заяви про розшук вноситься до реєстру протягом 24 годин з моменту звернення. Паралельно варто зареєструватися в особистому кабінеті на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими — там можна подати додаткову інформацію після верифікації особи.
4. Отримання витягу з реєстру. Через певний час після подання заяви можна отримати офіційний витяг про те, що особу внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Цей документ знадобиться для оформлення виплат і пільг.
5. Додаткові звернення. Якщо є підстави вважати, що людина потрапила в полон, варто також повідомити СБУ та звернутися до Національного інформаційного бюро. Ці канали працюють паралельно з поліцейським розшуком і Реєстром.
Окремо наголошуємо: на період активних пошуків краще утриматися від публікації в соцмережах фото у формі, даних про номер військової частини чи місце дислокації — це питання безпеки як самого військовослужбовця, так і побратимів.
Виплата грошового забезпечення: хто, скільки і як оформити
Це питання, яке найбільше хвилює родини — адже часто грошове забезпечення військовослужбовця є основним джерелом доходу сім’ї.
Головне правило: грошове забезпечення продовжує нараховуватися і виплачуватися з дня зникнення особи безвісти (так само як і в разі полону чи інтернування) — аж до моменту звільнення, поновлення зв’язку або зміни статусу.
Кому і скільки виплачується. Якщо військовослужбовець не залишив особистого розпорядження про те, кому саме і в яких частках виплачувати кошти, діє законодавчо визначений розподіл:
- 50% грошового забезпечення розподіляється порівну між дружиною (чоловіком), законними представниками малолітніх дітей та батьками;
- решта 20% — між повнолітніми дітьми, братами і сестрами.
Якщо ж військовослужбовець заздалегідь подав розпорядження із зазначенням конкретних осіб і часток — виплата здійснюється саме за цим розпорядженням, а нерозподілена частина зберігається за самим військовослужбовцем до його повернення.
Куди звертатися. Заява подається на ім’я командира військової частини — через територіальний центр комплектування, головне управління Національної поліції чи СБУ, або безпосередньо за місцем дислокації частини. Приймають документи як у паперовому, так і в електронному вигляді.
Які документи потрібні:
- паспорт заявника та довідка про присвоєння ІПН;
- документи, що підтверджують родинний зв’язок (свідоцтво про шлюб, про народження дитини тощо);
- банківські реквізити (IBAN) для перерахування коштів;
- за потреби — документи про опіку, піклування чи встановлення інвалідності.
Строк розгляду. Рішення про призначення виплати має бути прийняте протягом 15 календарних днів з дня подання заяви.
Коли у виплаті можуть відмовити. Важливий нюанс: грошове забезпечення не виплачується, якщо встановлено, що військовослужбовець добровільно здався в полон, дезертирував, отримав громадянство держави-агресора (РФ) чи Білорусі, або засуджений за державну зраду. У переважній більшості випадків зникнення безвісти ці підстави не застосовуються, але про них варто знати.
Якщо пошуки затягуються: визнання особи померлою через суд
Статус «зниклий безвісти» сам по собі не дає доступу до виплат, пов’язаних із загибеллю (одноразова допомога родині загиблого, спадщина, пенсія у зв’язку з втратою годувальника). Для цього законодавство передбачає окрему судову процедуру — визнання особи померлою в порядку окремого провадження.
Звертатися потрібно до місцевого загального суду. Законодавство встановлює два орієнтовні строки, коли суд може розглянути таку заяву:
- мінімум 6 місяців з моменту зникнення, якщо обставини справи свідчать про високу ймовірність загибелі (наприклад, є свідчення очевидців, дані про бойові дії в районі зникнення);
- стандартний строк — до 2 років з моменту завершення бойових дій, якщо прямих доказів загибелі немає.
Що потрібно для звернення до суду:
- довідка командира військової частини про участь особи в бойових діях та обставини зникнення;
- акт службового розслідування;
- наказ про виключення зі списків частини у зв’язку зі зникненням безвісти;
- сповіщення територіального центру комплектування;
- за наявності — свідчення очевидців, побратимів.
Чому це важливо. Рішення суду про оголошення особи померлою прирівнюється до факту смерті юридично: відкривається спадщина, родина отримує право на одноразову грошову допомогу та інші соціальні виплати, які прив’язані саме до статусу загиблого, а не зниклого безвісти. При цьому дата, з якої особа вважається померлою, — це дата, зазначена в рішенні суду (як правило, дата зникнення чи інша встановлена судом дата), що має значення для розрахунку пенсії та інших виплат.
Типові складнощі, з якими стикаються родини
На практиці найчастіше виникають такі проблеми:
- військова частина затягує з прийняттям рішення про виплату грошового забезпечення понад встановлені 15 днів;
- у виплаті відмовляють через формальні недоліки в документах, які можна виправити;
- родина не знає, що можна (і потрібно) подати заяву про виплату одразу, не чекаючи «остаточного» статусу;
- виникають спори між членами сім’ї щодо розподілу коштів за відсутності особистого розпорядження військовослужбовця;
- заява про визнання померлим подається без належного пакету доказів, через що суд відмовляє або призупиняє розгляд.
Що ми можемо зробити для вас
Ми супроводжуємо родини військовослужбовців на кожному з цих етапів: від подання заяви про розшук і оформлення виплат грошового забезпечення — до представництва в суді у справах про визнання особи померлою чи безвісно відсутньою. Ми допоможемо зібрати правильний пакет документів, оскаржити необґрунтовану відмову у виплаті та захистити інтереси сім’ї, якщо між родичами виникає спір щодо розподілу коштів.
Якщо ваша родина опинилася в такій ситуації — залиште заявку нижче або зателефонуйте нам, і ми безкоштовно проконсультуємо щодо вашого конкретного випадку.